- дворушник
- -а, ч.Підступна людина, яка на словах віддана кому-, чому-небудь, а таємно діє проти нього.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дворушник
Смотреть что такое "дворушник" в других словарях:
дворушник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
двоєдушний — а, е, заст. Лицемірний. || у знач. ім. двоєду/шний, ного, ч.; двоєду/шна, ної, ж. Лицемірна людина; дворушник … Український тлумачний словник
дволикий — а, е, дволи/ций, я, е. 1) Який має два лиця. 2) перен. Те саме, що дволичний. •• Дволи/кий Я/нус підступна людина, дворушник (за ім ям давньоримського бога, якого зображували з двома обличчями, зверненими в протилежні боки) … Український тлумачний словник
дворушниця — і. Жін. до дворушник … Український тлумачний словник
дворушничати — аю, аєш, недок. Діяти як дворушник … Український тлумачний словник
янус — а, ч. 1) У давньоримській міфології – бог часу, початку й кінця будь чого; зображували з двома обличчями – старим і молодим, оберненими в різні боки. 2) перен. Дворушник, підступна людина … Український тлумачний словник
лицемір — (лицемірна, нещира людина), дворушник, облудник, крутій, фарисей, облуда, лицедій; кривоприсяжник (той, хто фальшиво присягав); єзуїт (про особливо підступну, підлу, лицемірну людину); актор, артист, комедіа[я]нт (той, хто вміє вдавати з себе не… … Словник синонімів української мови
